Після торішньої виставки у Ганновері було багато розмов про причепи з електроприводом. Однією зі згаданих технологій є Thermo King Advancer Axle Power, тобто система охолодження, у якій спеціальна вісь виробляє електроенергію для агрегату. Але чи це рішення може задовольнити потреби галузі? Сама компанія Thermo King щойно відповіла на це питання, провівши випробування в реальних умовах.
Випробування проводилися з четвертого кварталу минулого року з перевізниками із шести європейських країн. Вони виконували роботу найрізноманітнішого характеру: від далеких, багатоденних маршрутів із замороженими продуктами до локальної, багатогодинної доставки свіжих продуктів.
Що стосується обладнання, що тестувалося, то це були агрегати з трьома способами живлення. Першим та основним з них було використання енергії, яку спеціальна вісь BPW виробляла у процесі гальмування чи кочення. Ця енергія передавалася в спеціальну батарею, підвішену під причепом, на місці, яке раніше займали ящики для палет. В якості альтернативи акумулятор можна заряджати від зовнішнього джерела живлення, як у звичайному електромобілі. Однак, якщо цей спосіб був недоступний, у справу вступав запасний дизель з невеликим баком.
Оскільки основою потужності було згадане вище гальмування або кочення, кращого результату було досягнуто при локальній дистрибуції, в умовах щільного руху, без нічних зупинок з вантажем. Тут енергія, що виробляється віссю, могла задовольнити 100 відсотків потреби агрегату. Один із перевізників навіть мав ситуацію, коли за 20 днів роботи з доставки продуктів, агрегат жодного разу не підключився до зовнішнього джерела живлення і не ввімкнув двигун внутрішнього згоряння.
Інакше було в перевезеннях на далекі відстані, де причіп із замороженим вантажем робив по дорозі кілька зупинок. Тут вісь спромоглася задовольнити щоденну потребу в енергії, зафіксовану під час руху. Однак під час нічних зупинок струм, що генерується віссю, покривав від 40 до 80 відсотків потреби агрегату енергії, залежно від розміру акумулятора (доступні різні варіанти). Насправді можна сказати, що у гіршому разі ДВС включався приблизно через 4-5 годин добової паузи, а кращому - приблизно через 8-9 годин.
Коротше кажучи, на місцевих маршрутах Thermo King Advancer Axle Power має стати повноцінним джерелом живлення, використовуючи дизельний двигун у дійсно екстрених ситуаціях. Однак у дальній експлуатації це виглядає у вигляді гібрида – електровісь знизила витрату палива, шум та вібрацію, але не усунула їх повністю.
