Напевно, багато хто з вас пам'ятає, що понад 15 років тому синьо-жовті вантажівки цієї німецької компанії можна було зустріти буквально по всій Європі, а також у ближній та дальній Азії. Компанія була заснована в 1945 році, коли Віллі Бетцу було лише 17 років.
До 2008 року компанія мала понад 100 філій, у ній працювало близько 8000 чоловік, а щорічний оборот становив цілий мільярд євро. І що залишилося від цієї вражаючої сили? В даний час Willi Betz навряд чи досягає обороту в 250 мільйонів євро, кількість філій скоротилася до "лише" 14, а в компанії залишилося приблизно чверть співробітників.
Як таке можливо? Німецький перевізник, заснований відразу після війни, зіткнувся з економічною кризою, незважаючи на великий автопарк у болгарській філії, він не зміг знайти своє місце в транспортній реальності Євросоюзу, що розширився, а також проблеми з податками підкосили компанію.
На рубежі десятиліть, у 2010 році, чиновники звинуватили компанію, серед іншого, у хабарництві та численних фінансових махінаціях, за що сина Віллі Бетца, Томаса Бетца, було засуджено до 5 років тюремного ув'язнення, а вся компанія заплатила понад 2 мільйони євро штрафів. Більше того, спочатку мав бути засуджений і сам Віллі Бетц, але його звільнили через дуже поганий стан здоров'я.
Віллі Бетц помер наприкінці 2015 року. Він став свідком як неймовірного зростання своєї компанії, так і занепаду її могутності. Саме він придбав болгарського гіганта SO MAT, який наприкінці вісімдесятих років мав у штаті до 10 тисяч осіб і довгі роки залишався іконою транспорту у колишніх республіках Радянського Союзу, таких як Узбекистан.
