У той час, коли навколо найму водіїв з Азії в Польщі точаться суперечки, в Іспанії подібною темою виявляється найм у Південній Америці. Прикладом можуть бути звіти іспанського журналу «Diario de Transporte», що описують механізм найму водіїв з Перу та вживані заходи безпеки.
Хоча Перу є однією з найбільш швидко зростаючих країн Південної Америки, умови праці на транспорті там, як і раніше, дуже важкі, а зарплати не дуже високі. Саме тому багато водіїв-дальнобійників Перу вирішують виїхати працювати до Європи. Природним напрямом є Іспанія завдяки знанню іспанської мови, що значно полегшує здобуття професійної кваліфікації.
Близько 90 таких перуанських водіїв нещодавно пійшли до транспортної компанії з Антаса на півдні Іспанії. Більшість з них тільки починають свої перші рейси, але один вирішив повстати проти умов, що склалися в компанії, заручившись у процесі підтримкою восьми колег. Група з дев'яти осіб відмовилася працювати, звинувативши компанію, що вона тримає нових водіїв у переповнених будинках на 35 осіб, стягує з них плату і підробляє платіжні відомості.
У нормальних умовах такі звинувачення, ймовірно, набули б офіційної форми, тому водії пішли б з ними до інспекції праці, а компанії довелося б захищати свою позицію у суді. Однак у цьому випадку ситуація швидко повернулася в інший бік, оскільки саме перевізник звинуватив водіїв у місцевому суді у порушенні домовленостей. Як з'ясовується, під час прийому на роботу перуанцям було запропоновано підписати документ, у якому вони погоджувалися працювати не менше чотирьох років саме у цій компанії. У разі порушення декларації вони повинні повернути компанії по 13 000 EUR кожен за понесені витрати, а також сплатити додатковий, індивідуальний фінансовий штраф. А оскільки водії не мають наміру повертати ці гроші, перевізник хоче стягнути їх офіційним шляхом.
